- розколюваний
- —————————————————————————————розко́люванийдієприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
розколюваний
Смотреть что такое "розколюваний" в других словарях:
розколюваний — а, е. 1) Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до розколювати. 2) Якого можна розколоти … Український тлумачний словник
розколюваність — ності, ж. Властивість за знач. розколюваний 2) … Український тлумачний словник
